 |
.png) |
||||
|
|
|
14 жовтня
Церква
традиційно святкує
свято Покрови Владичиці нашої Богородиці і
Приснодіви Марії.
Крім Храмового Свята, відбулося також місцеве відзначення 70 ліття відродження Української Автокефальної Православної Церкви в 1942 р., яке відбулося з благословення Блаженнійшого Діонісія, Митрополита Варшавського. Українська Автокефальна Православна Церква в Діaспорі (у Великобританії, Західній Європі, Австралії і Новій Зеландії) визнає себе частиною Єдиної, Святої, Соборної й Апосьольської Церкви. Вона є тою Церквою, що була відроджена під час німецькoї окупації України і набула свій канонічний статус у 1942-1944 рр. з благословення Варшавського Митрополита Діонісія, а саме у наслідок того, що Варшавський Митрополит Діонісій, котрий сам був росіянином, поширив свою юрисдикцію на окуповані українські землі. У своєму меморандумі до німецьких цивільних властей від 15 липня 1942 року Митрополит Діонісій висловив погляд, що згідно з становищем Вселенського Патріарха його Помісна Церква є спадкоємницею давньої Київської Митрополії у її канонічній функції до 1686 р., коли вoна була неканонічнo підпорядкована Москві. Митрополит Діонісій подбав також про відновлення української канонічної ієрархії для Української Православної Церки, перші висвяти якої були звершені єпископами, що перебували у його юрисдикції.
Після Євангельського читання о. митрофорний протоієрей Валентин Смоктунович виголосив Проповід, в якої пояснив значення цього Свята та розповів Історію про відродження Української Автокефальної Православної Церкви. Святочна Літургія закінчилася урочистим Молебнем до Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Напередодні свята, 13 жовтня о. митрофорний протоієрей Валентин Смоктунович відравив заупокійну Панахиду на могилі бл. пам. Митрополита Олександра (Іноземцева), якій в 1942 р. в місті Пінску звершив разом з Митрополитом Полікарпом (Сікорським) перші Архієрейські Хіротонії Українських Єпископів і тим допоміг відродити УАПЦ. В 1945 р. упокоївся в м. Мюнхен і був похований на місцевому кладовищі. На Панахиді був присутний представник Німецького Козацького корпусу полковник Антоній Шлега.
Ввечері цього ж дня о. митрофорний протоієрей Валентин Смоктунович очолив Всенічне бдіння в Храмі святих первоверховних Апостолів Петра і Павла в Мюнхенi-Людвіґсфельд Головний мотив встановлення цього празника — це видіння св. Андрія Юродивого. Царгород, столицю Візантії, облягали араби, повсюди в місті панувала тривога. В храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховували Її ризу, відправляли всенічну, храм був переповнений. Саме тоді після відправи св. Андрій Юродивий та його учень Епіфан мали видіння: від царських дверей (так раніше називали головні двері церкви, через які входили до храму) йшла світлом осяяна Богородиця у супроводі Івана Христителя та Івана Богослова, при співі великого хору святих. Богородиця підійшла до престолу, вклякла, довго молилася і плакала. Після цього, як бачив св. Андрій, Вона зняла зі своєї голови хустку-покров-омофор і широко простягла її над народом у церкві. Коли видіння зникло, св. Андрій та Епіфан зрозуміли, що Богородиця прийшла, щоб врятувати місто. Як наслідок, вороги таки відступили, і місто виявилося врятованим.
|
|||
